Кирилівська ЗОШ - С Iст "Золота Рибка".
 
Четверг
19.10.2017
14:47

<

Меню сайту












Категорії каналів


Міні-чат
200


Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 72


 

Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного

навчального закладу

 

Пошукова діяльність проводиться в окремій системі.

Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.

 

  1. Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»
  2. Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
  3. Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
  4. Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.

 

Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігатися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань.

Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку" , необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо, а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?"

В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації і усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.

 

Наприклад:

*    зимою діти виносять пофарбовану воду на мороз, щоб вийшов кольоровий лід.

Вихователь запитує: "Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна виготовити кольоровий лід у приміщенні?"

- діти роблять різні припущення, одні більш точні та конкретні: "вода на вулиці замерзне - буде лід", другі помилкові: "вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті " , інші недостатньо точні: "на вулиці буде лід". Припущення, висловленні дітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити - яке правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає до цього, або сам висловлює необхідні припущення.

Короткочасні спостереження використовуються для установлення якості різних об'єктів природи, для їх розпізнавання.

 

Наприклад:

*    при визначенні необхідності поливки рослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану листя.

Довготривалі спостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінка комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення причин природних явищ, зв'язків і відносин. Так для виявлення зв'язку між способом пересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонує дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок.

Демонстрація моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин. Спостерігаючи за гусінню метелика - капусниці, діти помічають, що їх важко розрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить, потім пояснює це явище.

При наявності у дітей досвіду сформульованого через наочно - практичні метод и ознайомлення з природою, вихователь може використовувати для перевірки припущення і рішення пізнавальних задач евристичної бесіди.

Евристична бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою суджень. Вихователь керує процесом суджень і направленням думки дітей.

 

Наприклад:

*    під час прогулянки при відлизі (в січні) вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з краплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося і чому, куди подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках.

- Я думаю що сніг розтав - каже одна дитина, - бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло, тому він розтав.

- А я думаю що розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки - каже інший.

Вихователь не відмовляється від відповідей, але пропонує згадати: "вчора ввечері ліхтарі теж світили, а хіба сніг танув?"

"Ні, ввечері не танув" - згадали діти.

Вихователь каже, що сьогодні не було сонця, день був похмурий.

Діти здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління. Вихователь пропонує подивитися на термометр і вони переконуються, що на вулиці значно потепліло.

 

Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних результатів спостережень, дослідів, моделювання. До самостійного формулювання висновків дітей стимулює вихователь. Він не повинен поспішати робити висновки сам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові питання, які можуть дати направлення думці.

Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?".

Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і закріплює інтерес до природи.

Враховуючи значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати умови для її організації.

Зміст дослідів у д/с:

  • нежива природа (сонце, повітря, вода, грунт, явища природи);
  • рослинний світ;
  • тваринний світ;
  • організм людини.

Наведу приклади нескладних дослідів згідно такої класифікації:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема "Сонце"

 

  1. Мета: показати рух сонця по небу.

Матеріал: Вертикальний предмет ( стовп, дерево), крейда.

Умови проведення досліду: літо, сонячна днина.

Хід досліду. Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними                  

                    орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь

                    від якогось з них. Повторити опівдні та ввечері.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його

                  тепла.        

Матеріал: ліхтарик.

Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду. Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом,

потримати 20-30 с, потім спрямувати світло вертикально до руки.

3апитати дитину, коли тепло було найвідчайдушніше.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: та сама.

Матеріал: природні об'єкти; металеві предмети, розміщені на подвір’ї.

Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.

Хід досліду. Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути

на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та

ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння

йде збоку чи прямо - як у ліхтарика) та кількістю його тепла.

 

 

Тема "Повітря"

 

  1. Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.

Умови: звичайне приміщення.

Хід досліду:

  • Склавши у трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм "звучить" і відчувається на губах.
  • Увімкнути вентилятор дати дітям відчути рух повітря.
  • Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.
  • Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
  • Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
  • Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?

___________________________________________________________________

 

  1. Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.

Умови: весняна або літня днина.

Хід досліду:

  • Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
  • Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.

Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного

запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний

запах. Дихати бажано чистим повітрям.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.

Хід досліду. Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а

потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти

руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання.

Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.

 

 

Тема "Вода"

 

  1. Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста,           

             забруднена).

Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та

                   забрудненою водою (вкинути грудочку землі).

Умови: звичайне приміщення будь-якої пори року.

Хід досліду:

  • Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
  • Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.

Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з

                   будь-якої посудини.

Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.

Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння.

Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній.

Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у

колбі.

Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й

                     піднімається вгору.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і  

            випаровування її.

Матеріал: пласкі мисочки з водою

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну - на сонці, іншу –

                    в затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у

            рідину і навпаки.

Матеріал: прозора склянка, лід.

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до

                    приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

Висновок: в холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід,

                    сніг - це різні стани води.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: показати властивості снігу.

Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені

                  водою однакової температури.

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду. Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присилати

                    снігом. Через годину порівняти воду в обох банках.

Висновок: сніг зберігає тепло.

 

 

Тема "Грунт"

 

  1. Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.

Матеріал: добре зволожена і суха земля.

Умови: літо - подвір'я, зима - куточок природи.

Хід досліду. Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі - мокрої та сухої - і

                    стиснути кулаки.

Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду.

                    Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини - утримувати її.

Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою.

Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й

                    спостерігати, як вона просочується.

Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.

 

 

Тема "Явища природи"

 

  1. Мета: продемонструвати утворення веселки.

Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду. Спрямувати високо вгору дрібні розсіяний струмінь води. Сонячне

проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме

явище можна побачити біля водограю.

                    На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити          

тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста

"зебра" .

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.

Матеріал: два твердих камінці.

Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду. Потерти камінці один об одний - чути потріскування й з'являться іскра.

Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна

спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.

 

 

Тема "Рослини"

 

  1. Мета: показати значення води для росту рослин.

Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.

Хід досліду. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з

                    цибулинами у банках.

Висновок: для росту рослин необхідна вода.

______________________________________________________________________

 

  1. Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.

Умови: місяці лютий, березень.

Хід досліду. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному

                    місяці (між в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан

                    гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір'ї.

 

 

Тема "Тварини"

 

  1. Мета: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб.

Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.

Хід досліду. Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою.

Оглянути її через 15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж

його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня.  

Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці

залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.

  1. Мета: з'ясувати дію органів чуття тварин.

Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).

Хід досліду. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з

                    рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона

                    підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

 

 

Тема "Я і "природа"

 

  1. Мета: продемонструвати значення зору та функцій очей.

Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).

Хід досліду:

  • Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
  • Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?

Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей.

                    Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так

                    очі захищаються від зовнішнього впливу.

  • Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.
  • Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі).

Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме

                    завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.

  • Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?

 

 
Пошук



Вхід на сайт




Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

ПрофильВход
avatar
Добавить Новость Сообщения: Мой Профиль Изенить Данные Все Пользовтели