Кирилівська ЗОШ - С Iст "Золота Рибка".
 
Четверг
19.10.2017
14:44

<

Меню сайту












Категорії каналів


Міні-чат
200


Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 72


 

Особливості формування харчової поведінки дітей


      У дошкільних навчальних закладах загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в харчових речовинах та енергії приблизно на 75-80%. Саме тому, під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину, щоб вона не залишилася голодною, а й докласти зусиль до того, щоб сформувати в неї раціональну харчову поведінку як невід"ємну частину здорового способу життя.

      Харчування -- це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес. З огляду на це, просвітницька робота педагогічних працівників з унормування харчової поведінки має охоплювати як дошкільників, так і їхніх батьків.

      Харчова поведінка -- це ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах, а також індивідуальні для кожної людини установки, форми поведінки, звички та емоції, що супроводжують процес харчування.

    Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров"я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та паталогічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.

      З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:

- надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;

- дефіцит мікронутрієнтів у раціоні харчування;

- недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

      Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо.

     Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

- харчова поведінка батьків;

- приклад авторитетних людей;

- наочне навчання та моделювання;

- реклама продуктів харчування.

      Найбільш впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування.

      Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії. Тож оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

     Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань.

     Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп"ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До тогож перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини - збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з"їдає.

      Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової поведінки. Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

      Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає "заборонені" продукти, рідко - дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд.Тому коли необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один із способів це зробити - створити ситуацію їх штучного дефіциту.

      Культура харчування - наявність і застосування знань з фізіології травлення, режиму та раціону харчування, кількості та якості їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання, особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини тощо.

Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:

* анемія

* атеросклероз

* хвороби органів травлення

* хвороби щитовидної залози

* гіпертонічна хвороба

* надлишкова маса тіла та ожиріння

* карієс

* кишкові інфекції

* інвазії та харчові отруєння

* кишковий дисбактеріоз

* метаболічний синдром

* злоякісні новоутворення

* подагра

* остеопороз

* цукровий діабет

 
 
 

Як уберегти дитину від застуди

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:

1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, топринаймні зменшити ризик захворювання малюка.

2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.

3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, тобільш імовірно, що малеча менше хворітиме.

4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря вдома, наприклад,вдень вона не має перевищувати +21...+22 °С, авночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, щоможе призвести до пересихання слизовоїносоглотки, і як наслідок знизити опірність до хвороб.

5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.

6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.

7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, аспеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновимиабо смородиновими гілочками.

8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудивсяі в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.

Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вонасягає38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

 

   

 

 

 

Режим харчування дитини вдома  

 

 

        Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

  •  перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
  •  під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
  •  після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

 Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, врахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

  Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

        Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

  •  привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
  •  виховувати слухняність, пошану до дорослих;
  •  заохочувати висловлювати прохання;
  •  навчати словам ввічливості.

 Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 

        У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

 

 

 

Загартовуємось
 

Період дітей від 1 до 6 – 7 років умовно називають періодом молочних зубів, який розподіляють на перед дошкільний і дошкільний.

                У перед дошкільний період (від 1 до 3 років) у здорової дитини спостерігаються значні зміни в фізичному й нервово - психічному розвитку. Далі вдосконалюються будова і функції центральної нервової системи, внутрішніх органів, кісткової й м'язової системи.

                Дошкільний період ( від 3 до 6 - 7 років) – дуже важливий етап у розвитку дитини. У ці роки вона стає витривалішою до фізичних навантажень, загартованішою, рухи в неї набувають чіткості, швидко вдосконалюється мова. Розвиваються далі й удосконалюються окремі органи й системи. Ріст дітей на 4–му й 5–му роках життя трохи сповільнюється. У дошкільному віці в основному закінчується формування кісткової системи, утворюються фізичні вигини хребта в шийному, грудному, поперековому відділах.

                Кістяк дитини віком 3 – 7 років значною мірою складається з гнучкої ніжної хрящової тканини. За несприятливих умов (при неправильному положенні тіла, тривалому стоянні або сидінні, незручних меблях тощо) виникають деформації хребта і розлади постави. Що негативно позначається на функціональному стані органів дихання, кровообігу й травлення.

                У дітей віком від 5,5 до 7 років починають прорізуватися постійні зуби. Ще в перед дошкільному віці треба привчити дитину полоскати рот після кожної їди, а трирічну дитину – чистити зуби перед сном пастою або зубним порошком.

                Від тривалого напруження зору (наприклад, при поганому освітленні стола або неправильній позі за столом) м'язи очей дуже втомлюються, що може призвести до розвитку короткозорості. Щоб запобігти цьому, треба подбати про нормальне освітлення робочого місця дитини. Світло має падати прямо або з ліва, відстань від очей до предмета, який розглядає дитина, повинна становити неменьш як 30 – 35 см.

                У дошкільний період закінчується розвиток бронхолегеневого апарата, визнають значних змін серцево – судинна і травна системи, тривале анатомічне і функціональне вдосконалення ЦНС.

                Комплекс загартовуваних процедур для дітей віком 1 – 3 роки

                Повітряні ванни проводять під час гігієнічної ранкової гімнастики при температурі повітря 20 – 220. Перші процедури діти приймають у трусах, майках, шкарпетках і тапочках. Через 2 – 3 тижні можна виконувати процедуру без шкарпеток, а через 2 тижні лише в трусах. Тривалість початкових повітряних Ван до 5хв а кінцевих до 30 – 40 хв.

                Денний сон влітку бажано проводити на дворі при температурі повітря не вище 300. прогулянки здійснюють двічі на день при температурі повітря  взимку не нижче від – 150, а влітку не вищий за +300.

                Загартовування водою

                Для загартовування дітей віком від 1 до 3 років рекомендується застосовувати такі водні процедури: умивання, вологе обтирання, ванни для ніг. Обличчя, руки, шию миють водою, температура якої 22- 170. Загальні вологі обтирання проводять після ранкової гігієнічної гімнастики температура води має становити: початкова узимку - 340 улітку 330кінцева – узимку 280, улітку 250.

                Ванни для ніг діти можуть починати приймати з 1,5 – 2 роки при початковій температурі води влітку – 33 – 350 взимку 35-360. Поступово раз на тиждень знижувати температуру води на один градус доводячи її до 24 – 220, тривалість 20 – 30 секунд.

                Загартовування сонячним промінням. Перебувати під променями сонця дітям можна від 3 – 5 до 20 – 15хв. двічі на день. Після цього вони приймають світло-повітряну ванну такої самої тривалості. Потім дитину обливають водою, температура якої 34 – 350С (температуру води поступово знижують до 26 – 230С).

Комплекс гартувальних процедур для дітей дошкільного віку

(від 3 до 6 – 7 років)

                Повітряні ванни діти дошкільного віку приймають під час ранкової гігієнічної гімнастики або спортивних ігор при температурі не нижчій від 200С. Тривалість першої повітряної ванни – 5 – 5хв., потім поступово її збільшують до 90хв. Істотно зміцнюється здоров'я дітей унаслідок щоденного перебування їх на свіжому повітрі: улітку – при температурі не вищій за 300с, протягом 5 – 6 годин і взимку – при температурі мінус 10 – 150С протягом 3 – 4 годин. Денний сон бажано проводити на свіжому повітрі: влітку  - при температурі не вищій за 300С, а взимку – не нижчій від мінус 10 – 150С.

                Тривалість 1-3 років  повітряних ванн – 5 – 7хв, 4 – 6 років – 10 – 12 хв., 7 – 9 років – 20 – 22 хв.

                Гартувальними процедурами для дітей дошкільного віку є умивання, вологі обтирання, обливання водою, душ, обливання ніг.

 

 

 

 

 

 

 

 
Пошук



Вхід на сайт




Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

ПрофильВход
avatar
Добавить Новость Сообщения: Мой Профиль Изенить Данные Все Пользовтели