Кирилівська ЗОШ - С Iст "Золота Рибка".
 
Четверг
24.09.2020
17:44

<

Меню сайту












Категорії каналів


Міні-чат


Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 78


Оптимізація взаємодії педагогів з батьками вихованців з позиції програми     "Я у Світі""

 

 

Модернізація дошкільної освіти не може не торкнутися сучасної сім’ї, лишити родину стороннім спостерігачем змін, що відбуваються у першій її ланці, не зачепити її інтересів. Важливо долучати батьків до процесу оновлення змісту, форм та методів освіти дітей, підтримувати бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання.

Основними завданнями співпраці дошкільного закладу і батьків є:

·       налагоджувати партнерські стосунки, які б гарантували всім учасникам освітнього процесу рівність у розв’язанні спільних задач, право на активну і конструктивну позицію;

·       стимулювати інтерес батьків до змін у сучасному освітньому просторі України, змісті дошкільної освіти;

·       інформувати батьків про підходи дошкільного закладу до виховання і навчання дошкільників, нетрадиційні методи роботи з дітьми;

·       сприяти розвитку рефлексії – здатності дивитися на ситуацію, подію, явище очима іншої сторони, брати до уваги чекання партнера;

·       вдосконалювати вміння бути об’єктивними у судженнях та оцінках, поводитися справедливо, незалежно від свого суб’єктивного ставлення до партнера;

·       узгоджувати розклад життя та діяльності дитини в сім’ї та дошкільному закладі, робити його взаємодоповнюючим;

·       створювати атмосферу спільності інтересів педагогів і батьків, взаємопідтримки, взаємопроникнення партнерів у проблеми одне одного;

·       актуалізовувати педагогічний потенціал родини, плекати свідоме ставлення до материнських та батьківських функцій, збагачувати виховні вміння батьків; підтримувати їх упевненість у своїх педагогічних можливостях.

Виходячи з визначених завдань, можна окреслити основні вектори роботи з батьками:

1.    роз’яснювати батькам необхідність формувати компетентну особистість у дошкільному віці;

2.    допомагати батькам в ознайомленні зі сферами життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам»; роз’яснювати важливість приділення уваги кожній з них;

3.    ознайомлювати членів родини з основними лініями розвитку дошкільника; розкривати їхній зміст та завдання, шляхи та засоби виховання і навчання до кожної з них;

4.    ознайомлювати членів родини з ефективними методами і прийомами формування у дошкільників різних форм активності;

5.    надавати батькам інформацію щодо базових якостей особистості дошкільника, показників їх сформованості  у дитини;

6.    актуалізовувати важливість створення в сім’ї життєвого простору, сприятливого до розвитку дитини у спокійному, такому, що відповідає її природним особливостям просторі;

7.    розкривати важливість ролі батька і матері у вихованні хлопчика і дівчинки; об’єднувати зусилля різних дорослих для розв’язання складних проблем статевого виховання в дошкільному віці; допомагати батькам у виборі доцільної поведінки в ситуаціях, пов’язаних з «незручними запитаннями» щодо статевої належності та стандартів статеворольової поведінки;

8.    формувати у батьків віру у можливості дитини, а також прагнення приділяти більше часу дитині, розмовляти з нею на різні хвилюючі її теми;

9.    роз’яснювати батькам самоцінне значення дошкільного дитинства, його особливої ролі; зміщення акцентів з підготовки дитини до школи, раннього прилучення до гуртків і секцій, роботи з комп’ютером, навчання іноземних мов на розвиток її життєздатності, особистісної зрілості як запоруки успіху.

Але, яким чином донести цю інформацію до батьків, адже вони дорослі люди, які мають свою світоглядну позицію і не завжди готові її змінювати.

Програма «Я у Світі» пропонує такі шляхи оптимізації співпраці з батьками:

·       відмова педагогів від проголошення батькам загальновідомих істин, готових рецептів; налаштованість на спільне розв’язання реальних та життєво важливих проблем;

·       створення в процесі спілкування атмосфери довіри, взаєморозуміння; культивування терплячості, витриманості, доброзичливості, розсудливості, виваженості в оцінках і судженнях, емоційної врівноваженості, привітності, відкритості для контактів;

·       налагодження діалогу, вдосконалення вміння вислуховувати матір і батька, адекватно реагувати на почуте, брати сказане до уваги, запитувати про незрозуміле,  співпереживати у складних ситуаціях;

·       дотримання етики партнерства: педагог зберігає конфіденційність отриманої від батьків інформації (принаймні інтимного характеру, довіреної у відвертій розмові), не робить її предметом обговорення з іншими;

·       здатність педагога поставити себе на місце конкретних батьків, подивитися на проблему їхніми очима;

·       уміння домовлятися, узгоджувати позиції, знаходити компроміс, укладати угоди; дотримуватися даних батькам обіцянок;

·       підтримка педагогом почуття гідності батьків: він не картає дитину та рідних дорослих у присутності один одного та сторонніх, не ображає та не принижує, не звинувачує їх;

·       регуляція свого емоційного стану, утримання від імпульсивної поведінки та негативно забарвлених висловлювань на адресу дитини чи її батьків; культивування врівноваженості як важливого складника культури взаємодії;

·       використання під час спілкування з батьками опитувальної форми звернень; зменшення кількості окличних речень, висловлювань-вердиктів, однозначних оцінок; надання переваги бесідам розмірковувального характеру; здатність визнавати власні помилки, вибачатися, якщо треба, перед дитиною та її батьками;

·       використання особистісно забарвлених, стимулювальних форм висловлювання: «Мені приємно, що нам вдалося порозумітися», «Не сумніваюсь у тому, що вам це вдасться», «Чим я можу зарадити?», «Для мене важлива ваша думка», «Я розумію ваше засмучення. Разом ми впораємось з проблемою», «А якщо нам вчинити так?», «Це не проблема космічного масштабу!», «В кожної дитини свої сильні і слабкі сторони. Шукаймо сильні!», «Будьмо оптимістами » тощо

·       реалізація диференційованого підходу до батьків кожного вихованця, врахування особливостей родини (склад сім’ї, вік батьків,  освіта, стаж шлюбного життя, кількість дітей, досвід батьківства, матеріальний статок, умови проживання, професійні інтереси, характер тощо); приділення уваги неповним, розлученим, з повторним шлюбом, конфліктним сім’ям, батькам дітей-новачків тощо; добір найдоцільніших засобів розмови, продумування її плану, об’єднання батьків з подібними проблемами;

·       приділення особливої уваги ослабленим дітям, які часто хворіють, емоційно неврівноваженим, гіперактивним, хлопчикам і дівчаткам з проблемами в розвитку; відповіді батькам на багато чисельні запитання, пов’язаними з особливостями виховання і навчання;

·       доброзичливе та справедливе ставлення до дитини і членів її родини; здатність радо зустрічати їх ранком і проводжати ввечері;

·       залучення батьків до виховного процесу дошкільного закладу, надання їм право за власним бажанням знайомитися з його життям, спостерігати за діяльністю дитини;

·       активізація та урізноманітнення педагогом форм взаємодії з батьками (дискусійні зустрічі, «круглі столи», вечори запитань та відповідей, тематичні бесіди, семінари-практикуми,  тренінги,  рольові ігри, організація спільного відпочинку, фольклорні вечори, пізнавально-ігрові вікторини, спортивні свята та змагання, індивідуальні консультації, відвідування місця роботи батька, використання скриньки зауважень і побажань, адресні пам’ятки для батьків; осучаснення наочних та інформаційних матеріалів, адресованих сім’ї);

·       створення в дошкільному закладі сприятливих умов для конфеденційного спілкування батьків з різними фахівцями – психологом, медичним працівником, музичним керівником, інструктором з фізичного виховання, викладачем іноземної мови тощо; організація консультативної кімнати для батьків, яка б налаштовувала на довірчу розмову, нагадувала домашній інтер’єр, містила бібліотечку педагогічної, доступної психологічної та художньої літератури.

Підводячи підсумки сказаного, варто наголосити, що вкрай важливо узгодити позиції та очікування педагогів і батьків, принаймні по основних напрямах, гуманізувати взаємодію, налаштуватися на необхідність професійного та особистісного самовдосконалення заради того спільного, що об’єднує педагогів і батьків – ДИТИНИ!

 

 
Пошук



Вхід на сайт




Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

ПрофильВход
avatar
Добавить Новость Сообщения: Мой Профиль Изенить Данные Все Пользовтели